Володимир Ільченко

Золоті яйця словенської курки

Карта Італії схожа на чобіт, Хорватії – на летючого дракона, а Словенії – на курку. Тому курка в тій балканській країні – національний символ. Її можна зустріти на вітринах крамниць, у сувенірних лавках, на рекламних щитах.

! 95c0352ec526150b71fa

Сьогодні Словенія – найбагатша у слов’янському світі країна, якщо враховувати доходи людей та ВВП на душу населення. Цікаво, що словенці перші серед слов’ян, що запровадили обіг євро (2004 року).

Що ж допомагає тій курці нести золоті яйця?
Передусім це сфера туризму. Словенія в цьому сенсі дуже розвинута країна. Чистота, турбота про навколишнє середовище, високий рівень обслуговування, достаток – усе, як у сусідній Італії чи Австрії, тільки мова – близька до української.

! adria-airways-1397495543
Авіакомпанія Adria виконує регулярні рейси Київ-Любляна тричі на тиждень. Квиток коштує від 250 євро. Аеропорт знаходиться за 25 хвилин їзди від Любляни

Мені пощастило побувати у Словенії разом із групою журналістів, яких доставила туди словенська авіакомпанія Adria, котра восени відновила регулярні рейси Київ – Любляна. Поїздка, на жаль, була коротка – усього три дні, але вражень, що спонукають до мрій про мандрівки на майбутнє, – більше ніж достатньо.

Любі дракони

Чому столиця Словенії називається Любляна, ніхто пояснити не може. Попри нібито слов’янське оформлення, назва нічого нам не каже. Її намагаються «прив’язати» до кореня «люб» – мовляв, любе, улюблене місто, – але це, звісно, притягнуто за вуха. Найімовірніше – це дослов’янський топонім – кельтського чи іллірійського походження.

! IMG_7435 ! IMG_7375 ! IMG_7365 ! IMG_7327 ! IMG_7255 ! IMG_7244

Місто по-європейськи красиве, старовинне, чимось нагадує Львів, тільки менше за розміром. По ньому протікає річка Любляниця, через яку перекинуто чимало мостів. По Любляниці ходить прогулянковий катер, на якому нас люб’язно покатали.

! IMG_7338

Дракон – це друга після курки істота, яку тут шанують і всюди зображають. Він є символом Любляни.

У Словенії, на відміну від Австрії чи Угорщини, є море. Це невелика смужка узбережжя Адріатичного моря протяжністю 46,5 км, щільно заставлена готелями. До моря нас не возили, тож обмину цю деталь. Вона хоч і важлива для туристів, але північне Середземномор’я – всюди приблизно однакове. Зупинюся на суто словенських нюансах.

Санаторійна зона

Словенці, як і українці, вірять у цілющі властивості всіляких мінеральних вод, тому тут безліч спа-курортів.

Якщо вам кортить поспілкуватися з колишніми співвітчизниками, то вам пряма дорога в містечко Рагашка Слатіна. Цей бальнеологічний курорт добре розкручений на просторах колишнього Радянського Союзу, тому ледве не кожен другий турист тут – або росіянин, або білорус, або казах. Українців теж не бракує. Лікують тут печінку, шлунок, нирки та всілякі інші органи, а ще хребет, суглоби, кістки, шкіру. Така собі санаторійна зона…

! IMG_7115

У центрі містечка облаштовано величезну «колибу» зі скла й бетону, де з кранів тече вода різного ступеня цілющості. Тут вона не така противна, як наша нафтуся, і тухлими яйцями не віддає, але все одно дуже корисна.

Рагашку за концентрацією мінвод та колишніх співвітчизників порівнюють із чеськими Карловими Варами (та автор цих рядків там не був, тому не може ні заперечити, ні підтвердити цю інформацію), проте нібито трішки дешевша.

Вивіски всюди дублюються російською мовою, прислуга теж нею володіє. А в «Гранд-готелі Сава Рагашка» навіть портрет Путіна висить, який зупинявся в ньому на початку 2000-х.

Водночас заради справедливості зауважу, що Словенія, на відміну, скажімо, від Сербії, у різних міжнародних організаціях завжди голосує за проукраїнські, відповідно – протипутінські – рішення. Та бізнес, як бачимо, старається догоджати наймасовішому зарубіжному клієнтові…

Популярне в Словенії також лікування грязями. У містечку Зрече, наприклад, зцілюють високогірним торфом. Водами та грязями тут лікують буквально все – від ревматизму до гінекологічних недуг та психічних розладів.

У лікувально-оздоровчому термальному курорті «Терме Зрече» нам пошепки сказали, що одна пацієнтка погодилася, аби її швиденько сфотографували під час прийому нею грязьової ванни. Не всі з колег наважилися на роль папараці, оскільки від задушливо солодких пахощів декого знудило, і вони помчали надвір.

! F000531-stb_158_zrece_thermal_spa_spas_and_health_resorts_photo_dean_dubokovic_orig_jpg-photo-l
Грязьова ванна. Фото Dean Dubokovic

«Како сте?» (тобото «Як ся маєте?»), – запитую занурену в бридку чорну масу пацієнтку, намагаючись блиснути знаннями словенських фраз. Пацієнтка кривиться і невдоволено крутить головою…

«Невже так кепсько?» – звертаюся до готельної дами, яка нас супроводжує.

«Вона німкеня і просто не розуміє, що ви їй кажете. А лікуванням ця пані дуже задоволена».

Загадай бажання на Бледському острові

Словенія може похвалитися великою кількістю середньовічних замків, які тут бережуть і всіляко підтримують. Нам показали одну з таких будівель, де нині розташувався готель «Замок Оточець», що внесений до престижного каталогу готелів і ресторанів Relais&Chateaux. Тут усього 16 номерів вартістю від 300 євро, і місце справді унікальне.

! grad-11

Замок розташувався на острівці («оточець» – словенською означає «острівець»), що на річці Крка. Як пояснив мені менеджер, який приймав нашу групу, доходи готелю та ресторану ніколи не окуплять витрат на утримання замку й парку навколо нього, але це справа престижу для його власника.

Власником же середньовічної будівлі є відома в Україні фармацевтична компанія «Крка», ліки якої продаються в нас у кожній аптеці. За словами клерка, ця компанія перебуває в державній власності. Тож таким чином держава підтримує і оберігає свої старожитності.

! F000797-17_dan_v_oktobru_aday_in_october_3733_orig_jpg-photo-l
Острів на Бледському озері. Фото slovenia.info

Ще один замок, який нам показали під час поїздки, розмістився на Бледському озері (на ньому розкинулося місто Блед). Назва замку, як для нашого вуха, так само не вельми милозвучна – Бледський. Зате він справді дуже мальовничий. Нагадує Метеори – середньовічні монастирі на високих скелях у північній Греції.

! IMG_7501

Ще на озері розташувався, знову ж таки, даруйте, Бледський острів, до якого туристів переправляє човник, яким управляє весляр, стоячи на кормі. На острові збереглася давня Церква Вознесіння Діви Марії.
Кожен бажаючий може задзвонити в її дзвін, мотузка від якого спускається в саму церкву. При цьому треба загадати бажання й нікому про нього не розповідати. Обов’язково збудеться – перевірено.

Такі самі, тільки інші

Словенія передусім славиться своїми горами. Тут є кілька гірськолижних курортів, про які я чув якнайкращі відгуки. Коли ми були в тій країні, лижний сезон ще не розпочався, але розкішні можливості такого виду відпочинку відчувалися в гірській місцевості всюди. Сучасні підйомники, довгі схили, готельно-ресторанна інфраструктура…

! IMG_7079

А на горі Роглі влаштовано цілорічну забавку, яку називають «Злодєєво» («чортяче») – катання на санях по монорейці. Атракціон не для слабкодухих, хоча швидкість саней можна регулювати.

! IMG_7537
Володимир Ільченко біля озера Ясна

Чому я по-справжньому позаздрив – так це бережному ставленню словенців до природи. Нікому й у голову не приходить рубати дикі дерева на дрова (після подорожчання газу цією проблемою страждає вся Україна). Траву вздовж доріг викошено – навіть на горах. У кожному селищі є посада косаря, зарплату якому платить місцева влада.

Німецькій чи австрійській чистоті ми вже й не дивуємося… Але ж словенці – такі самі слов’яни, як і ми. Більш того – вони переселилися з Наддніпрянщини на Балкани всього лиш півтори тисячі років тому…

Дякуємо за подорож Туристичному офісу Словенії
та авіакомпанії Adria. 
adria.si 
slovenia.info

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

9 − 2 =