Максим Горпенюк
Як не дивно, я ніколи не був у турецьких готелях. Півсвіту об’їздив, в Австралії був, у Болівії був, в Ісландії був, та й у Туреччині був неодноразово, але тільки в похідному форматі. Можливостей для таких подорожей в цій країні безліч. Скелелазіння в Гейікбаірі, трекінг по Лікійській стежці, піші походи по масиву Аладаглар, суворі гірські п’ятірки в околицях вулкана Качкар… І лише класичний готельно-олінклюзивний варіант, який вже багато років тому встигли спробувати буквально всі мої знайомі, ніяк не вдавався. Але ось нарешті сталося, компанія TEZTOUR запросила в регіон Анталія
Переліт прямим чартерним рейсом компанії Windrose, дві з половиною години – і замість холодних київських дощів на нас ллються потоки теплого турецького сонця. Ще хвилин сорок в автобусі – і ми прибуваємо в готель NIRVANA LAGOON VILLAS SUITES & SPA 5* (належить до готельної мережі Crystal), який знаходиться недалеко від Кемера. І ось тут я дуже здивувався. Тому що готель абсолютно не відповідав моїм очікуванням.
Повторюся, до цього моменту мені не доводилося бувати в турецьких готелях. Але ті самі знайомі, що давно про все дізнались, розповідали історії про свої подорожі. І було все таке традиційне, на кшталт білих багатоповерхових корпусів, обсаджених пальмами доріжок і басейнів з барами, доступних прямо з води. Дійсність виявилася абсолютно іншою.
Готель Crystal Nirvana знаходиться фактично в сосновому лісі. Він зовсім новий, відкрився в 2015 році, і будівельники прагнули максимально зберегти дерева, що росли на території. В результаті деякі басейни (а їх тут штук 15) виглядають швидше як лісові озера, повністю приховані від сонця деревами.
Після Єгипту, Шрі Ланки, Еміратів – абсолютно нереальна картинка. І не лише картинка – запах напоєного сонцем соснового лісу, змішаний зі свіжим морським вітром – це щось невимовне. Так само, як і спів птахів, що змішується з шумом прибою… Загалом, готель мені сподобався з першого погляду і подиху.
Поки заселялися, поки те та се – поруч з ресепшен виявилася кондитерська з чудовим вибором морозива, турецьких солодощів. А оскільки в готелях Crystal діє система Ultra All Inclusive – можна їсти і пити все, цілодобово – ми вирішили себе не обмежувати і дивитися на номери пішли з морозивом в одній руці і тістечками – в другій. Особисто для мене саме з таких ось приємних дрібниць і складається загальне враження…
Номери виявилися неабиякі. Велика частина території віддана під так звані «мавританські вілли», в яких ми і розмістилися. Дерев’яні будиночки, невибагливі зовні, але всередині оформлені за останнім словом комфорту, до того ж розсіяні в сосновому лісі.
Всюди між ними – невеликі басейни і бари. Крім того, тут є великий басейн з морською водою. Я ніколи не міг зрозуміти, чому в приморських готелях всі басейни заповнюються прісною, часто хлорованою водою, і ніколи в них не плавав. Якщо приїхав на море – купатися слід тільки в солоній, інакше який сенс був летіти в таку далечінь? Втім, в цей басейн я теж не пішов, тому що зовсім поруч було справжнє море…
Від природи пляжі тут кам’янисті, але перед сезоном на них намивають пісок з глибини моря, так що заходити в воду босоніж цілком комфортно.
На другий день ми вирушили в турецьку лазню, а точніше – в спеціальний банно-масажний комплекс. Сам по собі хамам є прямо в готелі, і тому завжди можна вибрати, чи відвідати готельний хамам, чи скористатися послугами туроператора й вирушити до міського СПА-центру. Після зими шкіра ще в усіх біла, і, щоб засмага рівномірно «прилипла» до тіла, рекомендують шкіру підготувати відповідним чином та й просто розслабитись і зрозуміти, що ти на відпочинку. Турки тут господарі, їм видніше, тому просто погоджуємося на все.
Розігрівшись в традиційному хамамі, потрапляємо в руки банщиків-масажистів. Спочатку нас довго і ретельно розтирають спеціальними жорсткими рукавицями з козячої вовни, знімаючи з шкіри не тільки бруд, але і відмерлий ороговілий шар. Потім покривають товстим шаром пухнастої мильної піни і роблять масаж усього тіла, від ніг до голови.
Відмінність від звичайного масажного кабінету – радикальна. По-перше, ти заздалегідь розігрівся, весь м’який і розслаблений. По-друге, лежиш на розігрітій мармуровій плиті, а не на шкіряній кушетці. По-третє, загальна атмосфера і антураж – шматки мильної піни, мармурові колони, насичене парою повітря… Особисто я після всіх процедур відчув себе реально оновленим.
Однак, який би чудовий не був готель, через пару днів маршрут кондитерська-пляж-ресторан-бар набридає, і ми вирушаємо на екскурсію Демре–Міра–Кекова.
Демре – це містечко, в якому знаходиться церква Святого Миколая. Того самого, який в грудні приносить всім подарунки під подушку. Виявляється, він народився, жив, проповідував і творив чудеса саме тут, на території стародавньої Лікії. От уже ніколи не думав, що Святий Миколай – з турків. З іншого боку, в цих краях розгорталася дія багатьох міфів древньої Греції. Наприклад, на пагорбах біля Кемера герой Белерофонт вбив Медузу Горгону.
Та й взагалі турецька земля просто просякнута древньою історією. У селищі Міра знаходиться прекрасний давньоримський театр другого століття нашої ери. Незважаючи на солідний вік і сейсмічну нестабільність регіону, театр стоїть досі.
Можливо, справа в тому, що римляни вміли робити полігональну кладку? Не так вражаюче, як стародавні перуанці, але принципи використовували ті ж самі – щільно припасовані камені різної форми, не лише прямокутної, що додають стійкості та довговічності стінам. І ось наявний результат – майже дві тисячі років пройшло, а театр стоїть.
Третя складова цієї екскурсії – затонуле місто біля острова Кекова. Чесно кажучи, я очікував справжнього підводного міста, щоб човни плавали над затопленими вулицями, а в будинках жили риби і краби. Тим більше, що інтернет пише про чотири стародавніх міста, які пішли під воду разом з цим островом.
По факту ми побачили руїни, в яких море плещеться на рівні підлоги, не більше. І крізь скляне дно човна розглядали розбиті амфори в районі стародавнього порту. Зате краєвиди виявилися кращими за всі очікування; всі ці скелі, гори і острови, між якими плив наш кораблик. І морських черепах бачили безліч. Загалом екскурсія сподобалася. Хоч і займає вона цілий день, але різнопланова, втоми не відчувається, а вражень – безліч.
Повернувшись після такого насиченого дня в готель, насамперед йдемо вечеряти. Відразу після – в басейн, добре що ніхто не забороняє плавати в ньому хоч вдень, хоч вночі. Ну а потім – в бар на даху, пити мохіто, дивитися фотографії і насолоджуватися теплом південної ночі… Ось така вона, турецька нірвана!
За мандрівку дякуємо компанії TEZ TOUR
