Ольга Грищук,
співзасновник Discovery Map –
туристичних скретч карт з наклейками
discoverymap.com.ua

Уперше я дізналася про серфінг з фільму «На гребені хвилі», який став легендою для всіх серфінгістів і для багатьох першим знайомством з цим видом спорту. Окрім чарівного Кіану Рівза, я із захопленням стежила за сценами в океані: як це дійсно круто – підкорювати хвилі!
Відтоді минуло багато часу, але мій інтерес до серфінгу тільки посилився. Я підписалася на купу сторінок спортсменок у Фейсбуці. Мене зачаровувало стежити за хвилями і здатністю людини кататися на них і виконувати складні трюки.

20160603_155443

Я зважилася здійснити мрію цього року і почала шукати компанію. Побачила пост у Фейсбуці, що українська серфінгістка і фітнес-тренер Ганна Цукур набирає групу дівчат, які хочуть вчитися серфінгу. І я швидко прийняла рішення їхати, не відкладаючи на потім. Отже, кінець травня, Португалія (де я ще не була), серф-селище в Пеніше. У програмі поєднувалися серфінг і йога

Кемп

Наш кемп Peniche Surf Camp розміщувався на півострові Пеніше (година їзди від Лісабона). Я жила разом з двома дівчатами в п’ятимісному номері, розташованому в мансарді. З відкритих вікон долинав шум океанського прибою.

Пеніше ще називають «столицею хвиль»: вітер обдуває півострів з усіх боків, що гарантує хвилі щодня. Тут кілька місць для будь-якого рівня катання: новачок ти чи профі, кожен зможе знайти своє. Одне з популярних місць для профі – Supertubos, який кожного жовтня збирає відомих серферів всієї планети на змагання за Кубок світу ASP World Tour.

%d0%bf%d0%be%d1%80%d1%82%d1%83%d0%b3%d0%b0%d0%bb%d0%b8%d1%8f

Якщо хочеться відчути справжню атмосферу серферського життя – це якраз серце. У нашому серф-селищі звичайних туристів було мало, в основному серфери.

Біля кемпа розташований магазинчик з кафешкою, на літньому майданчику якої завжди збирається багато людей попити каву або пиво і весело поспілкуватися.

Стоянки пляжу забиті серферськими фургончиками з килимами всередині і різноманітними прикрасами в стилі хіпі, милими «фіатами» з дошками на даху.

Хлопці, які живуть поблизу, везуть дошки на велосипеді або добираються пішки, тішачи око оголеними торсами.
Вранці я купувала лате і кошик з листкового тіста з кремом (популярні португальські ласощі) – і йшла до океану.

Океан

Океан – це вже не море. Шум хвиль набагато сильніший і, слухаючи їх, ти розумієш, яка це могутня стихія. Океан як чоловік – потужний, сильний і при цьому, як жінка, може швидко змінювати свій «настрій» безліч разів за день. Тому потрібно вчитися відчувати його, вміти «читати» і розуміти хвилі, бачити канали і бути уважним до змін.

%d0%bf%d0%be%d1%80%d1%82%d1%83%d0%b3%d0%b0%d0%bb%d0%b8%d1%8f-3
Фото Тані Леліци

Нас вчили не забувати: в океані ми гості. Тому в мене з’явилося правило обов’язково вітатися з океаном, вітати хвилі на кшталт «дай п’ять», ставитися легко до всього, що відбувається, й отримувати насолоду від процесу. Океан не простить, якщо у вас кепський настрій. В океан треба заходити з чистими думками і відкритою душею.

Серфінг у Португалії

Мій підйом був о 7:00 ранку. Ми займалися силовою йогою, снідали, о 10:00 їхали на заняття з двох серф-сесій, кожна по дві години з перервою на обідній час, поверталися в кемп вже знесилені. І так п’ять днів поспіль. Ми жартували, що це табір на виживання.

Займаючись більше півроку кікбоксингом, час від часу бігаючи, я думала, що моєї фізпідготовки буде достатньо для тижня серфінгу. Та ні. Як виявилося, в серфінгу задіяний такий комплекс м’язів, який не задіяний більше в жодному іншому виді спорту. Найбільше я боялася фізичної втоми від того, що потрібно носити велику дошку соп, для новачків. Я, як справжня дівчина, не люблю носити важке і в мене слабкі руки. Так і виявилося – три дні я страждала від цієї ноші, доки м’язи не звикли до такого навантаження.

14523080_1071073099613234_2885072877006244327_n-1
Фото Surfin’ua

Спочатку фізично важко було все – нести дошку, боротися з хвилями, ставати на дошку і все це в дуже активному темпі. А ще страх. У дитинстві я впала з дерева і це було чудо, що все закінчилося дуже добре. Та залишився страх впасти. Коли під ногами хистко і потрібно тримати баланс, страх упасти мені заважав. На боротьбу зі страхом у мене пішло три дні. Далі було психологічно легше, я почувалася впевненіше. Тут, в океані, кожен працює над собою і своїми емоціями й страхами. Хтось не вмів плавати взагалі, хтось боявся хвиль до паніки та істерики. Але завдяки великому бажанню вчитися серфінгу всі поставили перед собою мету і досягали гарних результатів.

Я поставила собі план стати на дошку в перший день, що далеко не ідеально, але зробила. У процесі навчання інструктор допомагає – підштовхує всіх по черзі. Але я ще та учениця, мені така черга була не по кайфу, тим більше, біля інструктора повсякчас затори на «доріжках» з дівчат. А я не особливий любитель черг і чекання, тому я більше намагалася ставати самостійно. За що мені постійно робили зауваження. А мені відразу хотілося самій ловити хвилі, вчитися слухати і розуміти океан. Свій перший, але короткий проїзд, я зробила самостійно в перший день.

Тому, якщо ви плануєте серфінг – потрібно ходити в басейн і навчитися правильно і сильно гребти, віджиматися, займатися будь-яким видом спорту на витривалість. Краще купити ще баланс-борд – балансувальну дошку, яка допомагає розвивати відчуття балансу і координацію. В інтернеті можна знайти відеоуроки і тренуватися серф-стійці. Почати посилено й активно тренуватися більш як за місяць до поїздки. Обов’язково починати серфити тільки з інструктором. Не потрібно робити з себе героя і комусь щось доводити, правильніше буде берегти себе.

Всі інструктори англомовні, і навчання англійською, звісно, було складним для мене. Мені допомагали з перекладом дівчата з групи. Але по суті все, що потрібно знати в океані, – це paddle, paddle (греби, греби, англ.). Це жарт звичайно. Але гребти доводилося постійно і сильно.

Всі інструктори говорять: якщо ти навчишся серфити в Португалії, то будеш серфити скрізь. Це пов’язано з тим, що хвилі тут сильні, різкі і потужні. Погода й океан постійно змінюються. Вранці може бути сильний туман, такий, що нічого не видно перед собою і за пару кроків від себе, а після обіду буде ясно і припікатиме сонце. Це нормально для Пеніше. Незалежно від погоди, туман чи яскраве сонце, потрібно завжди і часто наносити спеціальний захисний крем від +50 ступеня захисту.

Через те що в Португалії холодний океан, то катаються всі в гідрокостюмах. А треба сказати, я дуже не люблю холод і боялася таких відчуттів, та виявилося, що під час занять твої м’язи так зайняті роботою, а твоя увага поглинута процесом і океаном, що тобі навіть жарко і ніколи думати про холод.

Серфери – позитивний народ. Новачкам головне знати і дотримуватися правил поведінки та етикету в океані. Насамперед потрібно навчитися правильно падати і знати основні правила самозбереження. Легше вдавалося швидко вловити принцип катання на серф-дошці сноубордистам, які краще тримали баланс. Проте ці види спорту дуже відрізняються. Всі завважували, що серфінг набагато складніший, адже в океані не все залежить від тебе. Та якщо хвилюватися, як ти виглядаєш з боку, як виходить у тебе, а як у сусіда – у тебе нічого не вийде. Є ти і океан, і потрібно думати тільки про це.

%d0%bf%d0%be%d1%80%d1%82%d1%83%d0%b3%d0%b0%d0%bb%d0%b8%d1%8f
Фото Surfin’ua

Загалом тижня було замало, плюс моя боротьба зі страхом впасти забрала багато часу. Якраз під кінець тижня ти вже розумієш, що робити на дошці і багато вже виходить. Отримуєш кайф від катання. Але чесно кажучи, цей тиждень так виснажив мене, що сил вже не було. Тому хочу повернутися до Португалії і завершити розпочате.
Вільний час у кемпі кожен проводив як хотів. Іноді всією групою ми ходили вечеряти, хтось орендував велосипеди і катався околицями або їздив до Пеніше, засмагали або гуляли місцевістю. Вечерю готували на кухні у кемпі або їли у ресторанах. Найпопулярніший і найсмачніший заклад Prainha. Вечеря – риба сібас з гарніром і келих вина – 15 євро.

А з п’ятниці до неділі в барах починалися серф-вечірки до ранку. Барів усього п’ять, і зазвичай всі переміщуються з вечірки на вечірку.
За цей тиждень я закохалася в Португалію, пізнавши лише малу її частину. Чудовий ландшафт, схили й урвища, шалено красиві скелі на острові Белеал, смачна їжа, доступні ціни, дешеве вино… Була потреба повернутися і завершити розпочате.

З Португалії зазвичай везуть як сувеніри зелене вино Vino Verde, звісно ж Портвейн, консерви з тунця, сардин або восьминогів, місцеві солодощі. Головне, менше брати з собою якомога менше речей, щоб все це смачне можна було привезти з собою додому.

Бюджет
• Португальська віза – 35 євро.
• Авіаквитки – 8575 грн (купувала наприкінці квітня).
• Проживання у кемпі і навчання (включає оренду серф-дощок і гідрокостюмів на час занять) + сніданок – 365 євро за тиждень.
• Харчування – 10–25 євро на день.

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

3 + eighteen =