Я була однією з 95 000 претендентів і стала однією з 1000 закордонних волонтерів зимової Олімпіади–2018! Я вчила корейську мову і здавала іспити, щоб потрапити туди. Почалося все з моєї любові до корейського кінематографа і завершилось незабутнім п’ятидесятиденним перебуванням у Південній Кореї

Іра Малишева

Як усе почалося

Смішно згадувати, але влітку 2016 року я не знала, де пройдуть зимові Олімпійські ігри-2018. Я не люблю зимові види спорту і давно не цікавилася олімпійським рухом. Але дуже люблю кінематограф Південної Кореї, вважаю його найцікавішим у світі. Моя любов до кіно Кореї і привела мене на Олімпіаду.

У вересні 2016-го я випадково побачила фото одного з моїх улюблених корейських акторів, Лі Мін Хо, з іграшковими ведмедиком і тигреням у руках – іграшки були схожі на талісманів якогось спортивного заходу. Виявилося, що Лі Мін Хо було обрано почесним послом зимової Олімпіади 2018 року.

Я знайшла сайт Олімпіади і перше, що мені попалося на очі, було запрошення подати заявку на олімпійського волонтера. До закінчення подачі заявок залишалося всього три дні. І я ризикнула. Не заради Олімпіади, а заради того, щоб побувати в Кореї не туристом, але безпосереднім учасником історичної події.

! 24-02-2018-Speed-Skating-Ladies-Mass-Start-05
Ковзанярі. Фото olympic.org

Всі етапи відбору зайняли близько півроку. Загалом було подано 95 тисяч заявок, з них волонтерами могли стати тільки 15 тисяч щасливчиків. Пізніше стало відомо, що організаційний комітет планує запросити тільки 1000 зарубіжних волонтерів, решта 14 тисяч будуть місцевими.

Першим етапом відбору був конкурс заявок – необхідно було заповнити детальну анкету й написати мотиваційного листа. З моменту подачі заявки я почала вчити корейську мову – згодом базові знання корейської стали мені в пригоді, особливо в провінційній Кореї. Другим етапом став тест на знання англійської мови. І останнім, коли велика кількість учасників відсіялася на перших двох етапах, стало онлайн-інтерв’ю.

Всі волонтери спочатку розподілялися за 20 напрямами діяльності: транспорт, служба протоколу, медіа, ІТ, служба квитків, робота з глядачами, робота на церемоніях і ряд інших. Я відразу подала заявку в службу протоколу – мій досвід і знання кількох мов допомогли мені потрапити на цю цікаву і відповідальну ділянку. Служба протоколу відповідає за роботу з ВІП-гостями на різних олімпійських об’єктах.

До жовтня 2017 року всі волонтери отримали офіційне запрошення, в якому вказувалося, на якому олімпійському об’єкті волонтер працюватиме, де проживатиме і які додаткові зобов’язання бере на себе оргкомітет. Так я дізналася, що працюватиму в Alpensia Sliding Center (в центрі санного спорту) на Олімпіаді і в Ice Hockey Arena на Паралімпіаді. Місцем мого безплатного проживання на час Олімпіади став студентський гуртожиток університету Sanji у провінційному місті Вонджу і туристичний пансіонат у містечку Сокчо на час Паралімпійських ігор.

! 21-02-2018-Bobsleigh-Womens-01
Санна траса. Фото olympic.org

Також організатори безкоштовно забезпечували триразовим харчуванням, транспортом між олімпійськими об’єктами, медичною страховкою. Всі волонтери отримали в подарунок фірмові годинники, шарфи, талісмани Олімпіади. І ще нам видали дорогу форму від відомого бренду – загалом дев’ять предметів одягу та аксесуарів.

Перед Олімпіадою нам також надіслали докладну інструкцію на 280 сторінок, в якій було враховано всі нюанси роботи волонтера, аж до ранкової зарядки, яку рекомендувалося робити для здоров’я і бадьорості. За місяць до поїздки кожен волонтер отримав графік своєї роботи: дати, час, змагання. Це було дуже зручно з точки зору планування життя в Кореї.

Робота на Олімпіаді

Олімпіада номінально проходила в місті Пхьончхан на півночі країни, але насправді всі олімпійські об’єкти були розкидані на великій території, тому переміщення між ними іноді викликало певні складнощі.

Наприклад, ми жили за 90 км від місця роботи, щодня дорога займала близько трьох годин.

Витрати на авіаквитки, на проживання поза олімпійськими об’єктами, на екскурсії і розваги волонтери несли самі. Прибути до місця проведення першого тренінгу всім волонтерам потрібно було 2 лютого. Олімпіада стартувала дев’ятого.

! 24-02-2018-Cross-Country-Men-50km-Mass-Start-01
Лижна гонка. Фото olympic.org

І ось хвилювання, тривала підготовка, отримання візи, збори – все позаду. Нарешті я прибула до країни своєї мрії, в Корею, яку знала і любила за фільмами і серіалами. Корея стала моєю ювілейною країною номер 50 у списку відвіданих. Я думала, що вже мало що у світі зможе здивувати мене, але Кореї це вдалося. Забігаючи наперед, можу сказати, що мій досвід у Країні ранкової свіжості перевершив всі очікування, а Сеул став моїм улюбленим містом світу, де у мене залишилися добрі друзі.

Робота на Олімпіаді мало з чим зрівняється за емоційним напруженням. У моїй групі я виявилася єдиною іноземкою – вся команда була корейською. Я працювала з 15 хлопцями 20–22 років, корейськими студентами.

А нашим менеджером був офіцер корейської армії, наш улюблений Кім, один з найкращих менеджерів у моєму житті. Зізнаюся, спочатку я розгубилася, але моя юна корейська команда оточила мене увагою, турботою і теплом, а менеджер Кім так чудово керував нами, що дуже скоро ми стали найкращими друзями.

Працювати було складно. На вулиці мінус 17, пронизливий вітер, від автобуса до місця роботи 2,5 км пішки в гори. Зміни закінчувалися за північ, іноді в графіку транспорту ставався збій і в гуртожиток ми потрапляли близько другої ночі. А в гуртожитку два душі на весь поверх і хропуть сусіди. Завтра ж знову робота на вітрі, морозі й холоді. Але як же це було весело!

На нашому об’єкті ми приймали цікавих гостей – принцеса Анна (Віндзор), Альберт – принц Монако, Іванка Трамп, президенти різних країн. А скільки подяки ми чули на свою адресу – і від уболівальників, і від атлетів, і від високих гостей. Атмосфера доброзичливості, дружби, радості, відчуття свята і якогось міжнародного братерства змушувала забувати про всі негаразди. Щодня я відчувала, що роблю щось важливе для всього людства, що створюю історію своїми руками.

! 25-02-2018-Closing-Ceremony-44
На церемонії закриття Олімпіади. Фото olympic.org

Мені пощастило попрацювати і на відкритті, і на закритті Олімпіади, зустріти корейських знаменитостей, бути всередині події, за якою стежив увесь світ. Зізнаюся, що на відкритті і закритті я не могла стримати сліз. У ці моменти все моє офісне життя, мої кар’єрні досягнення здавалися такими дріб’язками.

Заради таких моментів, заради повного зсуву парадигми і варто працювати волонтером. Це прекрасний шанс зняти корону і вийти зі своєї зони комфорту. Нехай волонтерам не платять грошей, але ми отримали за нашу працю набагато більше, аніж гроші.

Якщо ви хочете стати волонтером, то готуйтеся виявляти гнучкість, забути про догми і стереотипи і виконувати несподівані завдання. Готуйтеся розмовляти з людьми інших культур і традицій. Вчіться не дратуватися через дрібниці. І заздалегідь займіться своєю фізичною формою: вся робота волонтера – це рух, іноді в складних погодних умовах. І мені все це подобалося! І до корейської їжі, на яку багато іноземців скаржилися, я відразу звикла.

На всіх олімпійських об’єктах було багато цікавого, але найцікавіше життя вирувало в Olympic Plaza. Там щодня проходили нагородження спортсменів, концерти, феєрверки та інші заходи. Кожен спонсор намагався облаштувати свій павільйон максимально захоплююче, тому у всіх охочих була можливість безплатно попробувати масу активностей – від примірювання національного костюма до симуляції прогулянки на Місяці.

Знайомство з країною

Моя Корея – це не тільки Олімпіада. Щодня я відкривала для себе цю дивовижну країну: через визначні пам’ятки, кухню, національні парки і, звичайно, через місцевих жителів.

Мені щастило на яскраві події. На мою любов Корея відповіла мені взаємністю, тому кожен мій день був схожий на чергову серію захопливого корейського серіалу. Розповім про деякі з них, найцікавіші.

Популярність корейського кіно і телебачення зростає у всьому світі, тому фанати звідусіль приїжджають до цієї країни спеціально для того, щоб знайти місця зйомок улюблених серіалів. Скориставшись тим, що по роботі я перебувала на східному узбережжі Кореї, на березі Східного моря, у свій вихідний я вирушила на пошуки місця зйомок культового корейського серіалу «Гоблін». Витратила на дорогу понад 3 години, під крижаним вітром пройшла уздовж моря майже 9 км – але знайшла той самий пірс і те саме місце.

У гарну погоду тут доводиться стояти в черзі, щоб зробити фото «як у кіно» (тут навіть видають напрокат необхідні аксесуари), але в лютому бажаючих було мало.

Корейське суспільство цінує в людях три чесноти: ввічливість, скромність, працьовитість. Ця високотехнологічна держава досі живе за конфуціанською мораллю, тому навіть від найпопулярніших знаменитостей вимагають бути саме такими: ввічливими, скромними і працьовитими.

! 33164898_10210335862746951_3892650691407118336_n
Зірка корейського кіно Лі Дон Ук став найкращим амбасадором Олімпійських ігор

Мені пощастило двічі зустрітися зі справжньою корейської суперзіркою. Актор Лі Дон Ук був на закритті Олімпіади і через кілька днів проводив фан-зустріч на підтримку Паралімпіади. Я вперше побачила, як корейські знаменитості працюють з аудиторією фанатів, як грамотно поставлено цю роботу і як кожен шанувальник отримує свою порцію уваги від зірки. Була просто вражена цим, як і харизмою, манерами, працездатністю Лі Дон Ука. У мене на пам’ять залишилося спільне фото і подарунок від актора – шикарна книга-фотоальбом з його автографом.

! 3820145201700011k_One Fine Day
Зимова вулиця. Фото visitkorea

У Кореї мало визначних архітектурних пам’яток, зате тут кілька десятків надзвичайно красивих національних парків. Самі корейці кажуть, що не вистачить кілька років для відвідування всіх національних парків. Але в будь-якій, навіть нетривалій поїздці, варто викроїти час на те, щоб відвідати найвідоміший національний парк Кореї, гору Сораксан.

Він розташований за 200 км від Сеула, на східному узбережжі, поруч з містом Сокчо. Місце знамените унікальною природою: гірські хребти, що рельєфом нагадують хвіст динозавра, азіатські сосни, гірські струмки, давній буддійський монастир. На гору Сораксан можна піднятися канатною дорогою – звідти відкривається захоплюючий вид на море та довколишню місцевість. Я побувала в Сораксані сніжним зимовим днем, коли весь навколишній світ був монохромним, чорно-білим. І Сораксан я запам’ятала саме таким, схожим на давній японський малюнок тушшю. Обов’язково повернуся сюди восени, в сезон червоних кленів. Але зимовий Сораксан, біле азіатське безгоміння, став одним з казкових моїх спогадів.

Між Південною та Північною Кореєю

З величезним хвилюванням я чекала на поїздку в демілітаризовану зону на кордоні з Північною Кореєю і в об’єднану зону безпеки (DMZ and JSA).

Ця поїздка стала однією з хвилюючих пригод у Кореї. Тема корейської війни, драматичного поділу однієї держави на Північ і Південь, завжди цікавила мене. Для того щоб потрапити в цей тур, треба подавати заявку за кілька діб – зокрема, надіслати копію паспорта та отримати дозвіл.

! 3611003201209009k_The 3rd Tunnel

Перед початком поїздки кожен учасник підписує документ про те, що розуміє небезпеку перебування в JSA і розуміє, що в будь-який момент може статися будь-який прикордонний інцидент. Тур на весь день коштує 135 доларів, я його настійно рекомендую всім, для кого цікава Корея.

Всіх учасників поїздки поглиблено знайомлять з історією питання, показують два документальні фільми, потім всі охочі можуть спуститися в інфільтраційний тунель, який північнокорейці таємно прокладали в горах для атаки на Сеул, побувати біля обсерваторії Дора і подивитись у бінокль на пропагандистські села в Північній Кореї. І кульмінація поїздки – потрапити безпосередньо всередину Об’єднаної Зони Безпеки, на кордон з Північною Кореєю, опинитися всередині знаменитої будівлі переговорів.

Тут дуже суворі правила перебування, а перебувати всередині Зони можна тільки із супровідником від корейської армії. Служба в армії обов’язкова для всіх чоловіків Кореї, без цього пункту в біографії неможливо влаштуватися на гарну роботу і зробити кар’єру. Але для служби в JSA відбирають кращих з кращих – це еліта корейської армії. Вони обов’язково повинні прекрасно знати англійську, вміти працювати з людьми і … бути такими чарівними, як мій супровідник Бек Бом Джун.

! IMG_7875
Моя зірка корейскої армії Бек Бом Джун

Адже саме за ними іноземці судять про корейську армію. Завдяки моєму супровіднику у мене залишилися найпрекрасніші спогади про відвідування однієї з найнебезпечніших зон світу.

Сеул – моє найкраще місто

Наостанок хочу розповісти про Сеул, моє найулюбленіше місто світу. У ньому немає великої кількості архітектурних пам’яток. Місцями він схожий на Нью-Йорк, особливо в районі площі Каннам. А місцями, в хитросплетіннях вуличок району Інсадон, він абсолютно азіатський, як Катманду. На перший погляд, нічого особливого. Але це прекрасне місто.

! 3820142201400007k_Dongdaemun Design Plaza
Тондемун Дизайн Плаза в Сеулі. Фото visitkorea

Комфортне, зручне, з чудовою системою громадського транспорту (хоча від першого погляду на схему сеульського метро стає погано). Одне з найбезпечніших у світі. З величезною кількістю вуличної їжі, затишних кафе, ресторанів на будь-який смак і гаманець. З цілодобовими універсальними магазинчиками, де не тільки можна купити все, що завгодно, а й перекусити нашвидкуруч – в будь-якому магазині можна безкоштовно скористатися мікрохвильовкою, заварити чай або залити окропом локшину.

Величезна повновода річка Ханган ділить Сеул на Північну і Південну частини. Дискотеки, магазини, цілодобові веселощі, найкрасивіші люди і найяскравіші приклади вуличної моди – в районі Каннам. Історична частина, пішохідні вулички, справжня Азія – в районі Інсадон. Неподалік від Інсадона розташовані історичні палаци Сеула.

Молодіжна тусівка і величезна кількість вуличної їжі, вуличних музикантів і співаків –у Хенде. Мені пощастило заприятелювати з корінним сеульцем, молодим режисером короткометражного кіно, який став моїм гідом у цьому місті.

! IMG_89731
З моїм найкращим корейським другом святкуємо День Святого Патрика в Сеулі

Завдяки йому у мене був такий незвичайний досвід як, наприклад, святкування ірландського Дня Святого Патрика в Сеулі. Я й уявити собі не могла, що ірландська культура може бути така популярна тут.

Дізнавшись про мою любов до корейського кіно, він показав мені великий новий район Digital Media Center, де в гігантських суперсучасних хмарочосах розміщуються штаб-квартири корейських телекомпаній, а весь район прикрашений арт-об’єктами від провідних художників і архітекторів світу. І познайомив з ще однією невід’ємною частиною сеульського життя: в гарну погоду жителі Сеула виходять на береги річки Ханган на пікніки. Їжу і напої з собою брати не обов’язково.

! 2718015201710006k_Pojangmacha+food+stall+Town
Вулична кухня в Сеулі. Фото visitkorea

У Сеулі приголомшлива система доставки будь-яких страв у будь-яку точку міста. Тому, сидячи на березі Хангана, можна зателефонувати в службу доставки чого завгодно і сказати: «Я біля такого-то мосту, привезіть мені такі-то страви і напої» – і все привезуть у найкращому вигляді, дуже швидко і недорого.

Перед поїздкою в Корею я багато чула про те, що корейське суспільство занадто закрите і не приймає іноземців. У мене залишилися абсолютно протилежні враження. Для мене Корея – це насамперед приголомшливі люди. Чуйні, готові в будь-який момент прийти на допомогу, доброзичливі, гостинні, дуже ввічливі і тонко відчувають. Живуть складним життям, адже корейський соціум – це суцільні догми і заборони, часто застарілі, але їх дотримуються. Це величезна конкуренція в бізнесі і в навчанні. Це надзвичайно високий рівень стресу.

Але я не відчувала себе тут чужою. І мені було дуже приємно, що навіть після Олімпіади до мене на вулиці підходили незнайомі люди і дякували мені за те, що я допомогла їх країні провести такий історичний захід.

Я обов’язково повернуся в Корею, бо за 50 днів ця країна стала для мене практично рідною. Мені хочеться, щоб українські туристи звернули увагу на цю дивовижну країну і обов’язково запланували свою поїздку сюди.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

twelve + fourteen =