Мандри Ветеранок – новий благодійний
освітньо-реабілітаційний проект, який задумано і засновано наприкінці 2017 року і активно діє з початку 2018 року. Засновники проекту – журнал МАНДРИ, проект «Невидимий батальйон» (жінки на війні)
і туристична компанія «Феєрія Мандрів»
Про проект Мандри Ветеранок
Засновники власним коштом та коштом благодійників відправляють українських ветеранок у мандрівки Європою та Україною. Обов’язкова умова для участі – заповнена кандидатами анкета, яку можна знайти на сторінці Мандрів Ветеранок у Фейсбуці.
За перші п’ять місяців 2018 року у рамках проекту здійснили мандрівки 44 особи!
Ветеранки побували на курортах України, а також у Франції, Нідерландах, Грузії, Бельгії, Італії, Ісландії.
Зараз готуються мандрівки до Данії та Канади.
Серед учасників наших турів є жінки, що мали поранення, операції, мають інвалідність. Це не є перешкодою для мандрів із нашим проектом, тож ми запрошуємо ветеранок не зволікати і заповнювати анкети!
А благодійників запрошуємо долучатися до допомоги нашому проекту! Чим більше нас, тим більше ветеранок зможуть опинитися в іншій реальності, там, де можна перезавантажитися і відпочити тілом і душею. А також знайти нових друзів та нові контакти, які пригодяться у мирному житті!
Ми попросили поділитися враженнями ветеранок, які на запрошення родини українців Любомири Петрук та Михайла Мельника мандрували до Ісландії від нашого проекту. Ми дякуємо українцям Ісландії, а також усім, хто долучився до організації та фінансування мандрівки ветеранок!
У нас залишились безцінні спогади від спілкування з людьми,
які роблять все для перемоги!
Любомира Петрук, голова Товариства українців Ісландії. Разом із чоловіком Михайлом Мельником приймали ветеранок в Ісландії
Великий респект організаторам Мандрів Ветеранок. Для нас це було незабутнє спілкування, новини російсько-української війни з перших уст. Ну а зараз, коли вже дві групи ветеранок побували у нас в Ісландії, нам залишилися безцінні спогади від людей, які не словами, а вчинками роблять все для перемоги. Не чекаючи вдячності, не скиглячи. У них проста відповідь: «А хто, як не ми? А як інакше? Вони – СПРАВЖНІ».
Нещодавно вони були у нас в гостях і ось ми знову спостерігаємо за ними у новинах та соцмережах, бо наші ветеранки вже знову на фронті, щоб ми з вами мали Україну.
«Ісландія була моєю мандрівною мрією»
Яна Зінкевич, доброволець-медик, засновниця та командувачка медбатальйону «Госпітальєри»
Ісландія була однією з моїх мрій! І я, не вагаючись, погодилася на участь у проекті. Бо навряд чи змогла б собі дозволити таку самостійну подорож. Для тих, хто на війні, Мандри Ветеранок, це перезавантаження, відпочинок, для тих, хто вже повертається у мирне життя, це додатковий плюсик до адаптації, зменшення асоціальних проявів, пошук нових себе. Корисний проект, я сподіваюся, про нього дізнаватимуться все більше людей та організацій, долучатимуться різні компанії, готелі і меценати.
«Привезений із мандрів духовний багаж розбиратиму не один день»
Віталіна Маслова, засновниця та керівниця творчо-реабілітаційного проекту для ветеранів Творча Криївка
Поїздка до Ісландії стала для мене не просто відпочинком. Це щось набагато більше та важливіше – навіть складно підібрати слова. Цей неймовірний острів, мабуть, одне з небагатьох сьогодні місць на Землі, де ми ще досі можемо відчути могутні сили природи, а себе – маленькою частиною цієї великої сили. Я привезла з собою потужний духовний багаж – розбирати його – це завдання не на один день. Дуже дякую всім, завдяки кому була можлива ця поїздка. Мандри Ветеранок – суперський проект! Бажаю ще багатьом дівчатам взяти в ньому участь!
«Мандрівка надихнула і оживила мене»
Іра Макаровська, саперка, підрозділ Ісс (інженерно-саперна служба). Керувала волонтерською службою УДА
Я про Ісландію цілу приказку придумала. Всім тепер її кажу і бажаю всім туди потрапити. Є такий вислів: «Побачити Париж і померти». То неправильно. Правильно: «Побачити Ісландію і ожити!» Моя мандрівка до Ісландії мене просто оживила. Я справді захотіла жити далі, та ще й весело. Один з епізодів, який мене дуже надихнув там,– вербові котики на вулкані. Таке страшне, мале, криве, зачухане деревце і такі великі і гарні котики на ньому. Верба, незважаючи ні на що, живе та ще й цвіте. Мене це дуже вразило!
«Льодовики Ісландії розтопили кригу в моїй душі»
Юля Паєвська, позивний Тайра, парамедик, командир
та засновниця «Янголів Тайри» ASAP EMC
Минуло трохи часу і тепер я можу оцінити, що мені подарували Мандри Ветеранок. Бо іноді важко усвідомити глобальні речі в момент, коли вони відбуваються… Тепер окрім крові, попелу, посмішок побратимів, горя втрат і буднів війни в моїх спогадах і снах часто яскравим променем сяє неймовірне сонце Ісландії, в ритмі мого серця я чую прибій суворого і чистого океану, і мою душу зігрівають тепло і любов чудової сім’ї, що нас приймала, і щирість посестер, з якими ми мандрували загадковою і такою рідною для мене країною.
Тіло моє зміцнилось після травм і важких операцій, саме в Ісландії я почала повертати колишню форму. Якби не ця подорож, мені було би важко усвідомити, як змінилось за роки війни моє сприйняття всесвіту, моє ставлення до оточуючого і до людей навколо. Льодовики Ісландії розтопили кригу в моїй душі. Я бачу, що окрім війни у світі існує гармонія спокою. Нехай ця гармонія лишиться зі мною під обстрілами. Не маю слів, щоб висловити все це! Просто відчуйте мою вдячність!
