На травневі свята був у родичів в Кракові. Знічев’я зазирнув на сайт лоукостера. А там вартість прямого рейсу Катовіце-Ставангер 35 Євро в обидва кінці. Ну як тут не скористатись нагодою провідати норвезьких друзів і пошукати нові можливості для бізнесу?…
Віктор Малєй
Лише дві години в повітрі, і вже в ілюмінаторі видніються залиті вечірнім сонцем неповторні краєвиди західної Норвегії, затоки, фіорди, засніжені гори, зелені поля з вівцями та козами, ошатні будиночки Ставангера. Рейс внутрішньо-шенгенський, тому через п’ять хвилин після приземлення мене зустрічає мій товариш, світолочубий усміхнений вікінг П’єр.
Дорогою до його будинку зустрічається велика кількість новеньких електромобілів «Тесла». Виявляється, в Норвегії цих суперавто найбільше в світі. Уряд запропонував такі преференції, що навіть ціна від 700 тис крон за автівку не зупинила ажіотажу. А саме: власник «Тесли» не платить податки, пов’язані з використанням авто. Не платить за паркування і переїзд місцевими поромами. Безкоштовно підзаряджається на всіх заправках і в супермаркетах. Правда, уряд обмежив дію преференцій трьома роками, або до 50 тисяч машин. Та норвежці вже викупили ті 50 тисяч за перший рік. Цікаво, як держава тепер відкорегує ситуацію…
До речі, середня річна зарплата в Норвегії складає близько 700 тисяч крон (2 млн. гривень). А вахтовик на нафтовій платформі заробляє утричі більше.
Традиційна вечеря на честь гостя – відро креветок, куплених на причалі у щойно прибулих з моря рибалок, та ріки пива. Стільки пива, як в Норвегії, я ніколи і ніде не пив. Пиво тут страшенно дороге – від 30 крон (90грн) за пляшку.
Але ж обставини іноді складаються непереборні навіть для непитущого: під час мого минулого візиту сюди прорвалась контрабандна естонська фура з алкоголем. Тоді вся околиця миттю розкупила палетними партіями пиво, горілку і вино за третину вартості. А оскільки всі боялись, що хтось «настукає» і поліція конфіскує, то вирішили випити все якнайшвидше. І таки випили. Не без моєї участі.
Цього разу тестували домашнє пиво. Зараз в Норвегії бум домашнього пивоваріння. Спеціалізовані магазини пропонують все необхідне для пивовара. Пропонується від сучасного обладнання: фертилізатори, баки, змішувачі, нагрівачі, контрольно-автоматичні прилади до зернових ігрідієнтів з Баварії та Шотландії, хмелю, різних присмачок, рецептів, літератури та інших необхідних речей.
Як і в кожній справі, тут важлива кожна дрібниця. Щойно місцеві почали варити пиво у великих кількостях, назріла необхідність в сотнях скляних пляшечок з багаторазовою герметичною кришечкою. Ціна нових пляшок набагато вища за таку ж з безалкогольним напоєм. Тому їх масово купують заради пляшки.
П’єр підготувався серйозно – п’ять експериментальних партій пива по 50 пляшок кожна чекали на 4-х експертів – самого господаря, мене та двох друзів.
Розпочалась сильна злива, за прогнозом, до ранку. Нішо не заважало спокійно вибрати найкращу марку. Що і було успішно зроблено. Перемогло темне пиво «IПA». Хоча й інші були непогані. В процесі пивопиття норвежці цікавились, чому, якщо я можу випити стільки пива, у мене немає великого живота, як у більшості з них. Довелося пояснювати, що хоч я випити і можу багато, та не роблю цього так часто, як вони. Хоча, якби ми вдома варили пиво, то хто зна…
Наступного дня поїхали до спеціалізованого магазину «Brygg» за зерновими компонентами, хмелем та солодом для підготовки сусла за рецептом «IПA». В магазині – самообслуговування. Процедура проста: ставиш велике відро на електронні ваги і по списку, підготовленому відповідно до рецепту, домішуєш зерно з різних ящиків на полицях.
Тут є все, що завгодно, з Баварії, Шоландії, Америки і навіть Австралії. Потім розмелюєш це все на млинку, що стоїть в кутку та ідеш на касу розраховуватись. Для розрахунку показуєш список і вагу. Цього досить. Довіра повна.
Увечері збираємось у гаражі головного експерта пивовара – вахтовика з нафтової платформи в Північному морі. На чільному місці стоїть великий мідний чан, спеціально привезений з Португалії для приготування сусла. Процедура досить тривала, до шести годин.
Запарювання потребує аптекарської точності виконання за температурою і часом. Потім різке охолодження і встановлення в тепле місце на три тижні. Учасники і глядачі насолоджуються процесом.
Навкруги стоїть пиво в пляшечках по 0.33 л і закуски. Підтягуються сусіди, в капцях і халатах. Плине весела розмова і сміх. По домівках розійшлися аж під ранок, нетвердою ходою, м’яко кажучи.
Потім їздили на рибалку. Ставили сітки з донними грузами. Поверхневі сітки заборонені. Наловили камбали і крабів. Крабів відварють в морській воді двадцять хвилин, охолоджують на відкритому повітрі, і вони готові до вживання. Камбалу чистять, миють, посипають приправами і запікають півгодини в фользі. Смак не можна навіть порівнювати з магазинною.
Тиждень пролетів як день. Час повертатись до Польщі і далі, автомобілем в Київ.
