Василь Біленко
У наш час тотальної гіподинамії будь-яка діяльність, відмінна від сидіння за монітором і маніпуляцій мишкою, вже є екстремальною. Ми пропонуємо чотири варіанти майже екстремальних екскурсій в Єгипті, які варто здійснити, щоб трохи розбавити ол-інклюзивну дієту
Квадроциклом по пустелі
Отже, ви берете квадроцикл. Перше – необхідно правильно екіпіруватися. Окуляри, головний убір, а ще краще – арабська хустка. Друге – техніка безпеки. Незважаючи на уявну легкість управління залізним конем, він у будь-який момент може показати свій норов і вас при нагоді скинути.
Не виставляйте ноги у боки! При падінні ваші нижні кінцівки програють у міцності квадроциклу і будуть зламані. Притискайте коліна ближче до корпусу, і тоді все буде гаразд.
Група шукачів пригод, одягнених в різномасті штани, куртки і арабські хустки (очевидно, так виглядала німецька армія Ромеля, підкоряючи пустелі Північної Африки), нервово мнучи рукоятки газу, рвуться до бою.
Поїхали! Вітер, пісок, ревіння моторів і дика вібрація (не асфальтом же їдемо). Сидіти не дуже зручно, краще підвестися і далі їхати на напівзігнутих, гасячи коливання ногами (як справжні жокеї). Все це викликає у наїзників дикий захват, а через хвилин п’ятнадцять особливо обдаровані вже не задовольняються простою їздою, а намагаються навіть стрибати з бархана на бархан. Іноді це виходить, а для невдалих спроб є аптечка.
Вищу техніку пілотажу демонструють інструктори – вони катаються на двох колесах, спиною вперед, стоячи на квадроциклі. Своєю майстерністю вони охоче діляться з туристами, особливо з туристками, катаючи представниць прекрасної статі і викликаючи у них напади захоплення і крики радості.
Квадроцикловий екстрим закінчується за склянкою ароматного чаю, завареного бедуїном, у суперечках, хто ж був сьогодні крутішим.
Після цієї подорожі ви починаєте розуміти, навіщо в Єгипті пустеля. Звичайно ж – для поїздок на квадроциклах.
Цей вид активного відпочинку врятує вас від целюліту. Особливо якщо їздити на квадроциклі по 2–3 години на день протягом тижня.
А тепер горбатий!
Отже, ви на верблюді. Перше, на що звертаєте увагу, – висота. Одна справа йти пішки уздовж прірви, інша – їхати на двометровій тварині. Здається, ще трохи – і ви зісковзнете вниз. Та й ноги у верблюда якісь ненадійні, надто тонкі.
По-друге, незвичне сідло. Ви наче затиснуті між двома дерев’яними держаками, які при кожному русі горбатого здавлюють ваші нутрощі.
Проте вже через півгодини ви стаєте практично одним цілим з верблюдом, таким собі додатковим горбом, і починаєте отримувати задоволення. «Яке синє небо! Які красиві гори!».
Загалом, краще не дуже добре їхати, ніж дуже добре йти.
«Бувалі» рекомендують кататися на цих тваринах рівниною, а не в горах. Оскільки повільні і постійні переміщення вгору-вниз можуть викликати морську хворобу – ви ж усе-таки на кораблі, хоч і пустелі.
Взяти рифи!
Зайва цікавість – рушій прогресу. Тому не варто відмовлятися від пропозиції досліджувати невідомі рифи, які знаходяться «он там, рукою подати». Для цієї важливої експедиції на борт моторної яхти завантажується все необхідне: провіант, прохолодні і міцні напої, водолазна амуніція. Останніми на борт піднімаються учасники.
Година у дорозі – і починається висадка морського десанту. Екстремали, одягнені в маски, ласти, гідрокостюми, озброєні одноразовими підводними фотоапаратами, схожі на бойових плавців, які виконують важливе урядове завдання.
Вдосталь наплававшись разом з яскравими місцевими жителями – рибами-клоунами, наполеонами, муренами, крилатками й іншою живністю, учасники експедиції піднімаються назад на судно. Поповнити запаси енергії і рідини.
Застілля протікає в невимушеній дружній атмосфері, а на десерт майстрині єгипетського танцю продемонструють, що можна витворяти пухкими животиками.
У кінці важкого дня учасники експедиції, згуртовані єдиною метою, нетвердою морською ходою повертаються на берег. Ще один риф підкорено!
В гості до Мойсея
Під покровом ночі різновікова група по-зимовому одягнених незнайомців квапливо займає місця в мікроавтобусі. Диверсанти? Ні, любителі піших походів – трекінгу – вирушають підкорювати гору Мойсея.
Згідно з переказами, на цій горі біблійний пророк отримав 10 Божих заповідей. А нинішнім мешканцям 5-зіркових готелів обіцяно прощення всіх гріхів, якщо вони зустрінуть світанок на цій вершині.
Три години дороги (від Шарм-ель-Шейха) – і ось починається суворий похід на гору. Озброєні ліхтариками, представники всіх народів світу освітлюють шлях на вершину.
Вже через півгодини ви розумієте, що офісна робота не сприяє зміцненню м’язів ніг, через годину даєте собі обіцянку кинути палити негайно, наступні півгодини в голові одна думка: «І навіщо я сюди поліз?».
Проте на вершині ваші страждання окупляться сторицею: повільно, але впевнено ранкова імла світлішає, а на сході з’являється маленька цятка. Вона росте, збільшується і перетворюється на сонце.
Промені осявають гірську гряду, а ваша душа (вже безгрішна) наповнюється незрозумілою радістю: «Це круто!».
Після 10-хвилинної ейфорії ви усвідомлюєте, що приблизно дві години вам потрібно спускатися вниз, на грішну землю.
