Валерія Велика

Фото автора та Наталії Костенко

Писанки з минулого

Єдиний у світі музей писанкового розпису розташований у місті Коломия Івано-Франківської області. Історія музею почалася ще в 1987 році в приміщенні Церкви Благовіщення. Спочатку писанки збирали з усіх карпатських сіл, а потім їх почали передавати з усього світу, і 23 вересня 2000 року під час десятого Міжнародного гуцульського фестивалю відбулось урочисте відкриття музею в оригінальній споруді у формі яйця-писанки заввишки 13,5 м. Щороку унікальний музей приймає понад сто п’ятдесят тисяч відвідувачів. У музеї зберігаються 12 тисяч екземплярів народного мистецтва: писанки, мальованки, шкрябанки, створені на курячій, гусячій, страусовій чи навіть перепелиній шкаралупі, срібну монету у формі української писанки, килим з 1008 писанок, зроблений за 8 років звичайним водієм Володимиром Бонком.

00 DSC_0155

Щоб яйце гарно зберігалося, винайшли метод консервації сирого яйця. Писанку обережно розбивають навпіл, виймають вміст, просушують, після чого обклеюють внутрішні стінки клаптиками паперу та клеєм ПВА. Потім половинки склеюють, витягують повітря. Після висихання писанка вже не розіб’ється.

У колекції музею представлено також декоративні яйця, оздоблені вишивкою, бісером, аплікацією папером, соломкою, рослинною серцевиною та насінням злаків. Керамічні та виточені з дерева яйця. Найдавніша писанка України, що є в колекції, написана природними барвниками на гусячому яйці ще в ХV ст. Вона була знайдена в 2013 р. у Львові під час археологічних розкопок і подарована музею археологами. Колись писанки дарували на знак перемир’я, побажання здоров’я, краси, сили, врожаю, як оберіг. Давня гуцульська легенда каже, що світ існуватиме доти, доки писатимуть писанки.

Садиба «Еко-Карпати»

Якщо хочете поспілкуватися з цікавими людьми, скуштувати свіжого меду або наливочки, поганяти на квадроциклах чи конях, приїздіть у садибу зеленого туризму «Еко-Карпати» до привітних господарів Анни та Григорія у смт Кути, що за 45 км від Коломиї та за 75 км від Чернівців. Садиба працює вже 15 років, має 15 кімнат і може прийняти 40–50 гостей. Проживання коштує 100–200 гривень на особу, для дітей до 10 років – безкоштовно, харчування 150–200 гривень на добу.

Є в садибі кімната-музей. Там і кейс з мільйоном «зелених», статуї, маски з усього світу, старовинна зброя, амулети – як у печері шамана. Окрім того, в садибі є сауна з басейном, більярд, настільний теніс, тренажерна зала, бар, кімната для дітей з іграшковими приставками PlayStation, прокат велосипедів, стоянка для машин, wi-fi. У нас була навіть дискотека з живою музикою, грав місцевий ансамбль «Водограй». Неподалік від садиби є приватне озеро, на березі чан з дровами, можна гарно попаритись та поплавати.

Після концерту з заслуженою артисткою України співачкою Русланою Лоцман
Після концерту з заслуженою артисткою України співачкою Русланою Лоцман

Зранку вас нагодують смакотою та запропонують екскурсії, а вночі у суботу раджу з’їздити на ринок Шанхай, який працює з 12 ночі до 9 ранку зі свічками на столах, щоб можна було гарно роздивитись товар. Найкращі майстри Гуцульщини виставляють свої вироби з дерева. А ще можна поїхати у Косів на гуцульський ярмарок. Тут великий вибір вишиванок, рушників, а ще шкарпеток, ковдр та ліжників з овечої вовни, сирів та домашніх ковбас.

Богиня Лада

У Шешорах в селі Снідавка Косівського району в Терношорському скельному святилищі є місце, про яке складають легенди. Величезна рукотворна кам’яна скульптура стародавньої слов’янської богині Лади є місцем паломництва. Вважається, що кам’яна богиня-Мати має надзвичайну силу, вона служить оберегом від темних сил, приносить у сім’ю щастя та любов, допомагає жінкам завагітніти і народити.

Терношорська Лада
Терношорська Лада

Зріст Лади, яку ще називають Великою Матір’ю, досягає 10,4 метра, а важить вона 100 тон. Вчені запевняють, що кам’яна Лада з’явилася тут ще в доарійську епоху.

В середині скелі є вузький прохід, якщо ним пройти, то людина очищується від всього поганого, а на вершині є невеличка лавка між двох дерев для закоханої пари.

Маєток Святого Миколая

В Національному природному парку «Гуцульщина» в селі Пістинь Косівського району розташовується Маєток Святого Миколая. Будиночок зроблено з дерева в гуцульському стилі, на першому поверсі є скрині з листами до Миколая. На другому поверсі розташовані робочий кабінет та світлиця Святого Миколая, де він разом із своїми помічниками працює без вихідних цілий рік, а 19 грудня запрягає коней і на санях вирушає розвозити подарунки.

Написати листа можна й на електронну пошту, яка є на сайті Маєтку: mykolaj.if.ua

Тіні забутих предків

У селі Верховина Івано-Франківської області розміщується музей «Тіні забутих предків». У цій хаті в 1963–1964 роках сім місяців проживав кінорежисер Сергій Параджанов під час зйомок фільму «Тіні забутих предків».

Музей «Тіні забутих предків»
Музей «Тіні забутих предків»

Тут розповідають про фільм та зйомки, є деякий реквізит. Цікавим експонатом є весільна ґуґля, в якій був одягнений головний герой фільму Іван (Іван Миколайчук). На стінах – світлини з фільму.

Смерекова хата

Музей-садиба народного артиста України, відомого співака Назарія Яремчука розташований на околиці Вижниці у Чернівецькій області. Музей «Смерекова хата» створено в батьківському домі співака його сестрою Катериною Іванівною, яка і проводить екскурсії (безкоштовно) та розповідає з любов’ю про дитячі роки та життєвий шлях Назарія.

00 DSC_0065

Поруч з стоїть Дмитрівська церква, а за нею стежка веде до джерела, названого в народі «Назаровою криницею». Тут, серед скель урочища Гуцулове, любив гуляти співак.

За прийом дякуємо садибі зеленого туризму «Еко-Карпати»

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

1 × 2 =