Євгенія Степанова

Мій круїз від Луксора до Асуана, проти течії Нілу, розпочався з сонячного Марса Алама. Ще в автобусі дорогою з Марса Алама до Луксора ми з мамою (подорожували лише удвох) познайомилися з нашим персональним гідом на ім’я Таммам, який супроводжував нас упродовж мандрівки по всіх історичних місцях, екскурсіях і навіть у наших прогулянках вулицями міст, ходив з нами до кафе, чаю попити чи покурити кальян.

На перший погляд, дорога від готелю до Луксора здавалася довгою, їхати п’ять годин, але за цікавими розповідями про єгипетські традиції, освіту, армію, документи, устрій життя єгиптян та бедуїнів ми навіть не помітили, як доїхали до храму Хатшепсут. Храм вражає та заворожує, хочеться заплющити очі й уявити, що ж то була за цивілізація, котра змогла створити таку величну красу! Зараз тут кожного дня проходить купа людей різних національностейі релігій, діти, студенти, дорослі, туристи, вчені, які й досі вивчають написи, малюнки, матеріали та способи, що використовувалися для будівлі храмів. Єгипетські школярі ставали в чергу, щоб сфотографуватися зі мною, ніби я якась кінозірка.

А ось і наш красень-лайнер Royal Princess. Інтер’єр корабля, як у фільмі «Смерть на Нілі». Внутрішнє оздоблення лайнера – розкішне, комфортні каюти, вишуканий ресторан. Всю подорож мені так і кортіло вбратися у довгу красиву сукню (якої у мене, звісно ж, із собою не було) і прогулюватися кораблем, спускатися сходами, грати на фортепіано у холі, піднятися на верхню палубу, підставити обличчя вітру та насолоджуватися сонцем, чистим повітрям і краєвидами, що пропливали за бортом: пальмовими та манговими гаями, рибальськими селищами, пляжами, вітрильниками та лайнерами. Час сніданків, обідів та вечері на лайнері був гнучким і підлаштовувався під екскурсії. Кухня різноманітна й смачна: риба, курятина, яловичина, розмаїті гарніри, печені овочі, обов’язково щось з місцевих страв, салати, зелень, солодощі та фрукти. Із напоїв сік, кава та чай на сніданок. В обід та на вечерю – напої за додаткову плату. О 16-й годині, коли саме час насолодитися нільськими краєвидами, на верхній палубі подавали чай з печивом. Це британська традиція. Британці були першими туристами в Єгипті, подорожували Нілом ще тоді, коли жодних курортів на берегах Червоного моря не існувало. І хоч переважна більшість пасажирів були єгиптянами, кілька європейців, пара американців, кілька індусів і ми, чай був незмінним щодня!

Інтер’єр лайнера Royal Princess
Інтер’єр лайнера Royal Princess

До програми нашого плавання входив цілий день у Луксорі з екскурсіями Містом Живих і Містом Мертвих. У Луксорі знову довелося фотографуватися з місцевим населенням. А коли я пожартувала, що фото зі мною коштує долар, вони подіставали гаманці і готові були платити.

Автор статті з єгиптянами
Автор статті з єгиптянами

Наступна зупинка нас чекала в місті Едфу, після проходження шлюзів. В Едфу ми переночували і зранку на каретах, запряжених кіньми, вирушили по історичних місцях. А надвечір відвідали храм-музей з муміями крокодилів.

Коли ми пливли до Асуана, мене вразили місцеві продавці краму. Підприємливі продавці виробили такий спосіб рекламування і продажу товарів пасажирам лайнерів: вони доганяють лайнер, кидають спеціальний гачок на мотузці, чіпляючись до судна, і так, тягнучись збоку, розгортають свій крам – скатертини, хустки, одяг. А пасажири перехиляються з палуби, щоб усе це роздивитися. Якщо якась річ сподобалась, продавець покладе її в пакет і прицільно жбурне клієнту. Клієнт або купить річ і в такий же спосіб жбурне гроші, або кине назад річ, якщо вона не підійшла. Течія швидка і якщо промахнешся – річ чи гроші попливуть своїм курсом.

00 luxor

Асуан – це місто, вулицями якого не страшно гуляти самому, без гіда. Як і годиться на сході – тут кольорові спеції, чаї та різноманіття фруктів. Розмальовані олією кафешки залюбки приймають туристів. Всюди на вулицях продають свіжий сік з цукрової тростини. А також місцеву солону рибу, яка має неприємний запах, і хоч кажуть, вона дуже смачна, їсти її ми не ризикнули.

Після відвідування Асуанської греблі ми вирушили до Храму Кохання, який стоїть просто у водах Нілу. Дістатися до нього можна на човнику, насолоджуючись незайманою та чарівною навколишньою природою. Наш круїз тривав чотири дні. Є круїзи тижневі і навіть десятиденні. Плавання і пам’ятки величної цивілізації залишають дуже сильні враження.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

1 + 18 =