Влодзімеж Щурек, директор українського офісу Польської Туристичної Організаціі

Леся Москаленко

• Влодзімеже, ви, напевне, вже маєте статистику за 2015 рік, турпотік з України зріс чи впав?

Загалом зріс. Але цього року в Польщі змінилася система підрахунку туристів, і тому важко робити коректне порівняння з минулорічними показниками. Поляки рахують за кількістю перетинів кордону та за кількістю викуплених місць в готелі. Тобто, українці, які ночують деінде (а таких чимало) – до туристичної статистики не потрапляють.

img_9074

Отже, статистика така: за перші три квартали у цього порівняно з минулим роком, загальна кількість українців, які перетнули польський кордон, зросла на 27,2% . А кількість українських туристів, які викупили нічліжні місця в готелях, зросла на 3,6 %.
Зараз на першому місці туристи з Німеччини, потім – з Великобританії, а на третьому – українці. Український турист в середньому за час свого перебування в Польщі залишає 340 доларів.

• Географія мандрівок українців Польщею якось міняється?

Міняється потроху. Популярним стали Гданськ, Вроцлав, видно українців на Мазурах. А от, наприклад, в Нижній Сілезії – Карпачі, Шклярській Порембі українців чомусь мало, переважно поляки та німці. Багато грошей на розкрутку витрачає Свєнтокшиське воєводство. Туди їдуть переважно родини з дітьми, бо там сафарі, динопарки, розваги.

• Які б напрямки ви хотіли просувати на українському ринку?

Хочу і буду просувати велосипедні маршрути – проект Грін Вело. Ми вже маємо гарний маршрут, який починається в Підкарпатті і матиме загальну протяжність 2000 кілометрів. До речі, він має бути готовий до кінця року. На цьому маршруті на кожні 50 кілометрів будуть місця для ночівлі і на кожні 30 кілометрів – заклади харчування. Цей проект на 85% здійснюється на гроші Євросоюзу і покликаний дати поштовх для розвитку найбідніших прикордонних районів Польщі.

• А яка його вартість?

Майже 280 мільйонів злотих.

• У Польщі ще залишились невідкриті туристами куточки?
Таким загубленим краєм я назвав би Любуське воєводство. Це на Західному кордоні, біля Німеччини. Там багато озер, ліси, є все для відпочинку, але чомусь туристи проїздять його, не затримуючись. Та і саме воєводство якось не дуже розкручується.

• Чи задоволені ви роботою польського візового центру в Україні?

Загалом так. Там гарний рівень обслуговування, люди подають документи в комфортних умовах.

img_9031

• Я знаю, що Консульство Польщі позбавило турфірми акредитації?

Це було вирішено на високому рівні, бо Консул та і ми всі разом вважаємо, що турфірми не повинні займатися відкриттям віз, а повинні створювати і продавати свій турпродукт. А для дешевого, комфортного та швидкого відкриття віз є візовий центр.

• Але не завжди воно таке швидке, влітку, наприклад, узагалі неможливо було записатися на подання документів, і зразу з’явилася купа сумнівних компаній, які пропонували запис та відкриття віз за чималенькі гроші.

Влітку справді було певне напруження з записом на візи, бо кількість бажаючих була величезна. Зараз місця є. Щоб сумнівні компанії не відкривали візи за гроші, процедура видачі віз, особливо туристичних, має бути якнайпростішою і якнайшвидшою. За два-п’ять днів кожен бажаючий повинен мати можливість подати документи на туристичну візу. Для цього у візовому центрі є окрема черга.

• Влодзімеже, а коли ви останній раз відпочивали в Польщі?

Я роблю це регулярно! Останню лижну відпустку провів у Нижній Сілезіі, на природу подихати повітрям їду до Підляшшя аж біля кордону з Білорусією. Люблю також Мазури за гарну інфраструктуру, чудові готелі.

img_8995

• За межами Польщі де любите проводити час?

О, зараз як почну перераховувати (сміється): люблю Канарські острови – Лансароте та Гран Канарію, люблю лижі в Італії, люблю грецькі острови Крит та Закінтос.

• Скільки років ви вже в Україні?

Вісім у Києві. До того ще два роки був у Львові.

• А що вас найбільше вразило по приїзду до України, пригадуєте?

Зразу і найбільше – бюрократія! Відкриття нашого представництва, реєстрація, це було дивно і страшно. Ми багато місяців намагалися зареєструватися і наштовхувалися на непробивну бюрократичну стіну.

• А зараз інакше?

На жаль, ні. Я нещодавно зустрічався з представником Польської Акції Гуманітарної – благодійної організації, яка допомагає українцям на Сході. То вони вже вісім місяців намагаються зареєструватися тут…
Друге, що мене вразило в Україні – ситуація на дорогах. Основне правило дорожнього руху – якщо у тебе дорога велика автівка, то правила не для тебе, можеш їздити, як собі хочеш. І досі це так. Їздити тут було і є нелегко. А приємно вразила відсутність агресії у людей. Навіть в спальному районі Києва увечері можна вийти прогулятися до парку і не зустріти там ані п’яних, ані агресивних. Не відчуваєш загрози, і це комфортно. Сподобалась мені така велика річка у центрі міста.

• Ви будете святкувати Різдво у Польщі?

Хотів би, але не зможу. Так виходить, що наприкінці року у нас тут напружений робочий період, і поїхати не вдається. Святкуватиму в Україні!

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

11 + seventeen =